Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Сорок Севастійських мучеників (англ. The Holy Forty Martyrs of Sebastia, † 320) — 40 святих молодих воїнів за відмову принести жертву ідолам були кинуті роздягненими у замерзле озеро. Східна церква вшановує їх пам’ять 22 березня (9 березня за юліанським календарем).

Воїни були родом з Каппадокії (нині на території Туреччини) у складі римського війська, що стояло у місті Севастії. Воєначальник Агрікола зажадав від них жертву язичницьким богам. Після відмови римські воїни увечері роздягнули воїнів і поставили у вкрите кригою озеро. На березі в той час постійно розігрівали лазню для тих, хто відступництвом захотів би врятувати своє життя.

У неділю ввечері, 18 березня, преосвященніший єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій звершив Велику вечірню з чином Пасії у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Одного разу до Ісуса Христа, Якого оточував народ, підійшов чоловік і привів з собою сина свого, якого мучив злий дух німоти і глухоти. Батько прийшов з наміром отримати допомогу страднику-сину. Але в його серці було якесь невір’я. Він жалівся Ісусу Христу на Його учеників, що вони не могли вигнати біса з його сина. “Учителю, – говорив батько, – я привів до Тебе сина мого, що має духа німого. Де тільки нападе на нього, кидає його на землю, і він пускає піну, і скрегоче зубами своїми, і ціпеніє. Я казав ученикам Твоїм, щоб вигнали його, та вони не змогли” (Мк. 9, 17-18).

У четверту неділю Великого Посту Свята Церква пропонує нам високий приклад постництва в особі Іоанна Ліствичника.  Преподобний Іоанн Ліствичник вшановується Церквою як великий подвижник і автор  духовного твору, відомого під назвою “Ліствиця”, де преподобний показав сходження або порядок добрих діянь, що приводять до Перестолу Божого.

В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа.

Преподобний Іоан Ліствичник, пам'ять якого ми сьогодні святкуємо, каже в одній зі своїх праць: "Ми не будемо судимі, браття, ми не будемо засуджені за те, що не творили чудес або не виголошували пророцтв, але ми засудили за те, що не оплакували своїх гріхів все наше життя..."

Що ж таке гріх, якщо він має народити в нас таке серцеве розчулення, щоб ця серцева біль - не затьмарювала, але надихала все наше життя?

У суботу ввечері, 17 березня 2018 року, напередодні четвертої неділі Великого посту, у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій звершив Всенічне бдіння.

За богослужінням архіпастирю співслужили настоятель кафедрального собору митрофорний протоієрей Богдан Бойко та соборне духовенство.

14 березня в Україні відзначають День українського добровольця. Цю пам’ятну дату було встановлено 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності України.

У зв’язку з цим 14 березня 2018 року в м. Житомирі відбулись урочистості з нагоди цього пам’ятного дня. Біля пам’ятника Героям Небесної сотні, на майдані Корольова, зібралось кілька сотень житомирян.

Третя неділя Великого Посту названа Хрестопоклонною. На Всенощній того дня після Великого славослов`я Хрест урочисто виноситься на середину храму і лишається там цілий тиждень; після кожного богослужіння чиниться особливе поклоніння Хресту. Зауважимо — про Хрест мовиться в усіх піснеспівах цієї неділі, але не про муки на Хресті, а про перемогу і радість. Мало того, ірмоси другого недільного канону взяті з Великоднього богослужіння "Воскресіння день", і вони є немов би парафразою Пасхального канону.

Приготувавши віруючих до подвигів посту й покаяння, Церква вводить їх в сам подвиг. Богослужіння Великого посту, як і богослужіння підготовчих до нього тижнів, постійно спонукають до посту і покаяння, зображають стан душі, яка кається і плаче про свої гріхи. Цьому відповідає і зовнішній образ здійснення великопосних богослужінь: у седмичні дні Великого посту, виключаючи суботи і неділі, Церква не здійснює повної літургії, цього самого урочистого і святкового християнського богослужіння.