feed-image
Українська

Високопреосвященнійший владика Ізяслав звершив святкову літургію в Дніпропетровську

Прес-служба Дніпропетровського благочиння при Петро- Павлівському храмі м. Дніпропетровська Криворізької єпархії УПЦ Київського Патріархату сповіщає, що 12 липня, у Петро- Павлівському храмі відбулось престольне свято на честь святих славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла.

На свято прибув, по запрошенню Митрополита Адріана і благословенню Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, Високопреосвященнійший владика Архиєпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав, який в 1994 – 1995 рр. був Єпископом Нікопольським, вікарієм  Дніпропетровсько-Запорізької єпархії.

Напередодні свята, 11 липня Архиєпископ Ізяслав очолив Всенічне бдіння у Свято-Іллінському храмі м. Дніпропетровська, а в день свята, разом із Митрополитом Адріаном звершили Божественну літургію, після якої відбувся хресний хід з багаточисленним духовенством двох єпархій: Криворізької та Дніпропетровської. Всього духовенства на святі було більше 30 осіб.

На свято прибули також парафіяни – вівтарниці Свято-Троїцького храму м. Ногінська Московської області Богородської єпархії УПЦ КП.


Останнє оновлення (П'ятниця, 16 липня 2010, 15:16)

 

День пам'яті Славних і всехвальних першоверховних апостолів Петра і Павла

СМК собор - Новини

12 липня в день пам'яті Славних і всехвальних апостолів Петра і Павла в Свято-Михайлівському кафедральному соборі було відслужено дві святкові Божественні літургії, а також вечірня з Акафістом святим першоверховним апостолам Петру і Павлу.

Після пізньої літургії о.Богдан Бойко привітав усіх присутніх зі святом, побажавши кожному любові Петра і віри Павла.

Зі святом вас, дорогі Петри та Павли, Петрівни і Петровичі, Павлівни та Павловичі!


Останнє оновлення (Понеділок, 12 липня 2010, 20:08)

 

Вшанування ікони Божої Матері «Троєручиця»

СМК собор - Новини

11 липня 2010 року в Свято-Михайлівському кафедральному соборі вшановується чудотворна ікона Божої Матері «Троєручиця».

Напередодні відбувся молебень з акафістом до ікони Божої Матері «Троєручиця». В неділю дві Божественні літургії були проведені в малому храмі, після яких віруючі отримали стрічки від ікони.

З історії ікони відомо, що у часи іконоборчих гонінь Дамаський халіф наказав відрубати святому Іоану Дамаскіну кисть руки і повісити її на ринку. Увечері преподобний випросив у халіфа відрубану кисть і, приклавши її до суглоба, впав перед іконою Божої Матері. Святий просив Богоматір зцілити руку, яка так багато писала на захист Православ'я. Молитва була почута і вдячний Іоан приклав до ікони зроблену із срібла руку, після чого ікона дістала назву "Троєручиця".

До храму копія ікони Божої Матері «Троєручиця» потрапила з Єрусалиму в подарунок від однієї благочестивої сім'ї в знак подяки Матінці Божій у вирішенні їхніх прохань.



Останнє оновлення (Неділя, 11 липня 2010, 21:57)

 

Митрополит Ієрофей (Влахос)

Душекорисні речі - Повчання

Витяг з книги "Православная психотерапия", перекладено  українською мовою

Безперечно, більшість сьогоднішніх християн не знають свого духовного стану. Ми мертві через переступи(Єф.2,1) і не тільки не усвідомлюємо цього, але й впевнені, що сповнені дарами Святого Духа і прикрашені чеснотами. На жаль, це самовдоволення, вражаючи нас, знищує справу нашого спасіння. Як може Христос звернутися до людини, яка оправдовує сама себе? Шкода, що ми уподібнюємося фарисеям, котрі в часи пришестя Господнього не відчували потреби в лікарі. Як може великий дар покаяння і плачу розвинутися в серці, яке не відчуває свого спустошення? В такому випадку духовне життя не взмозі отримати розвиток.

Останнє оновлення (Середа, 01 грудня 2010, 11:51)

 

Митрополит Антоній Сурожський. Фрагмент загальної сповіді

Душекорисні речі - Повчання

 


Ця загальна сповідь-молитва виголошена під час Різдвяного парафіяльного говіння в грудні 1978 р.

Господи, стою нині перед Тобою зі всією неправдою моєю і зодягнений благодаттю Твоєю; Господи, як блудного сина, як вівцю зниклу, відшукай, прости і зціли! Господи, щогодини перед Тобою грішу... Немає в мені радості про зустріч з Тобою; немає в мені старанності в шуканні Тебе!.. Боже, як легко мені в метушні житейській, в пустих думках; Господи, як важко мені в мовчанні і поклонінні, в молитві і самоті стояти перед Тобою! Боже, прости..

Якби я любив Тебе, то шукав би Тебе щогодини, сумував би про Тебе день і ніч, радів би кожній миті самоти, аби бути з Тобою; але це не так. Господи!.. Ти мені дав життя. Ти призвав мене бути другом Твоїм, Ти зійшов на землю, ставши одним з нас, людей, рідним нам по плоті; Ти помер на хресті, в смутку зустрічаючи смерть в саду Гефсиманському;

Останнє оновлення (Середа, 01 грудня 2010, 11:50)

 

Різдво Іоана Хрестителя в Свято-Михайлівському соборі

СМК собор - Новини

Сьогодні, 7 липня у велике свято Різдва Предтечі Хрестителя Іоана в Свято-Михайлівському кафедральному соборі відбулося дві святкові Божественні літургії, а також вечірня з Акафістом святому Іоанну Предтечі. В привітальному слові зі святом Високопреосвященнійший Ізяслав Архієпископ Житомирський та Овруцький нагадав про те, що ми ніколи не повинні залишати надію на Господа і бути Йому вірному до кінця, як батьки Іоана Предтечі - Захарій та Єлисавета.


Останнє оновлення (Четвер, 08 липня 2010, 11:00)

 

Вітання о.Богдана Бойка на з’їзді молоді ЦХВЄУ

СМК собор - Новини

Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійший Філарет Патріарх Київський і всієї Руси-України благословив протоієрея Богдана Бойка, настоятеля Свято-Михайлівського кафедрального собору м.Житомира взяти участь у відкритті XIII з’їзду молоді Всеукраїнського союзу церков християн віри євангельської п'ятидесятників і передати своє Святительське вітання. З'їзд проходить у с.Ворсівка Малинського району Житомирської області 6-13 липня 2010 року. В привітальному слові о.Богдан наголосив на тому, наскільки сьогодні, в суспільстві пануючої аморальності та бездуховності, є важливою турбота про молодь – про її релігійне виховання, яке полягає не тільки в тому, щоб у свідомості, а й у самій глибині духу зберігся зв'язок людини з Богом у молодої людини. 
Старший єпископ ЦХВЄУ
М.С. Паночко передав Його Святості щиро подяку за підтримку.


Останнє оновлення (Четвер, 08 липня 2010, 11:02)

 

Збори благочинних Житомирської єпархії

СМК собор - Новини

5 липня 2010 року з благословіння Високопреосвященнійшого Ізяслава Архієпископа Житомирського та Овруцького відбулися збори благочинних Житомирської єпархії. На зборах були розглянуті поточні питання із життя єпархії та парафій.


Останнє оновлення (Вівторок, 06 липня 2010, 12:58)

 

Різдво чесного і славного пророка Предтечі Хрестителя Іоана

Душекорисні речі - Свята

Підготував ієрей Павло Ядчишин

7 липня за новим стилем Свята Православна Церква вшановує Різдво святого Іоана Предтечі, Хрестителя Господнього. Це є велике свято, хоча і не дваннадесяте. Іоан Хреститель народився неподалік Єрусалима в містечку Ютта. Батько його Захарій був іудейським священиком, а мати Єлисавета — дочка рідної сестри св. Анни, матері Пресвятої Богородиці. І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи заповіді й постанови Господні. А дітей не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку обоє похилого.

І ось одного разу, як у порядку своєї черги Захарія служив перед Богом, за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити. Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору. І явився йому Ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника. І стривожився Захарій, побачивши, і острах на нього напав. Ангел до нього промовив: «Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іоан. І він буде на радість, на втіху тобі, і з його народженням багато хто втішиться. Бо він буде великий у Господа, «ні вина, ні п'яного напою не питиме», і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багато синів Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога. І він сам буде перед Ним йти в дусі й силі Іллі, «щоб серця батьків привернулись до дітей, і неслухняних — до мудрості праведних, щоб готових людей спорядили для Господа». І промовив Захарій до Ангела: «І з чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку». Ангел прорік йому у відповідь: «Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою і звістити тобі про цю Добру Новину. І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!» А люди чекали Захарія та й дивувались, чого забарився він у храмі. Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки їм знаки подавав — і залишився німий...

І як дні його служби скінчились, він повернувся додому свого. А після тих днів зачала його дружина Єлисавета і таїлась п'ять місяців, кажучи: «Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!» (Лук. І, 6—25).

Якось Діва Марія відвідала Єлисавету. Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, заворушилась дитина в утробі її. І настав час родити Єлисаветі, і сина вона породила. І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішилися разом із нею. І сталось восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли його назвати йменням батька його — Захарій. І озвалась мати його та й сказала нехай буде Іоан, але всі присутні казали «у родині твоїй нема жодного, який названий був тим ім'ям!» І кивали до батька його,— як хотів би назвати його? Попросивши ж табличку, написав він слова: «Іоан імення йому». І всі дивувались. І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога! І страх огорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслась чутка про це все... А всі, що почули, розважили в серці своїм та казали: «Ким то буде дитина оця?..» І Господня рука була з нею (Лук. 1, 57—66).

А дитя росло й мужніло духом. Скоро після народження Іоана іудейський цар Ірод наказав убити всіх малих дітей у Вифлеємі і його околицях, і Єлисавета, рятуючи сина свого, пішла в пустелю, де зростав майбутній Хреститель Господа, постом і молитвою готуючись до великого служіння. Святий Захарія як священик перебував в Єрусалимі і виконував своє священниче служіння в храмі. Ірод послав до нього воїнів і дав наказ довідатись про місце перебування младенця Іоана і його матері. Захарія відповів, що не знає де вони знаходяться і тут же був вбитий прямісінько у храмі. Праведна Єлисавета з сином продовжувала жити в пустелі і там померла. Іоан, якого охороняв Ангел, перебував в пустелі до того часу, аж поки не вийшов на проповідь про покаяння і сам сподобився хрестити прийшовшого у світ Господа.

Святий Іоан перевищував всіх пророків, патріархів, перевищував всякого народженого від жінки. Хтось може сказати: «Якщо Іоан більше за всіх народжених жінками, то він більший за Спасителя? Ні, Іоан є сином жінки, а Спаситель сином Діви», - взиває до нас із глибини віків блаженний Августин. Сам Господь Ісус Христос говорить про Іоана Предтечу так: «Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя…» (Мф. ХІ, 11). Якщо Господь про нього так сказав, то чи не можемо ми бути переконаними в достоїнстві великого пророка? І святитель Іоан Золотоустий так само нас запитує, відповідаючи: «Але якщо ти хочеш пізнати його від самих діл його, то уяви собі його їжу, образ життя і висоту духу. По справжньому він жив немов на небі, і, піднявшись над усіма потребами природи, йшов дорогою незвичайною, проводячи весь час в піснях і молитвах, відійшовши від людської спільноти і безперестанно спілкуючись з одним тільки Богом. Він нікого не бачив до себе подібних і нікому із них не з’являвся; не пив молока, не мав постелі, ні даху над головою, не запасався їжею, не мав інших речей, якими користуються люди. Але однак був лагідним і суворим. Наприклад, послухай, з якою лагідністю він розмовляє зі своїми учениками, з якою мужністю – із юдеями, і з якою сміливістю з царем. Ось чому і Спаситель про нього так сказав…»

Бажано було б, щоб це свято Різдва святого Пророка і Предтечі не було таким, що надто веселить нас, із поганськими піснями. Нам слід пам’ятати і про мучеництво святого пророка Іоана і про те, за яких розпусних обставин це сталося. Добігають останні дні Петрового посту і ми не повинні байдуже до цього підходити, адже сама постать святого пророка і день його пам’яті нагадує нам про покаяння і про те, що дні наші швидко минають. Цей день дійсно багатий на народні традиції і звичаї. Дай Бог, щоб тільки вони не переростали в язичницькі ристалища і требища, де окрім душевної пустки нічого не придбаєш, а скоріше розгоришся похіттю, яка неодмінно приведе до тенет гріха і марноти. Зранку краще всього в цей день відвідати храм, почитати ті місця Священного Писання в яких розповідається про Предтечу Господнього Іоана, прочитати йому акафіст, згадати про тих, хто потребує нашої допомоги і відвідати таких в їхніх домівках, лікарнях, в’язницях. Цьому радітиме ангел за своїм життям і подвигом, святий Іоан Предтеча.

Останнє оновлення (Середа, 07 липня 2010, 20:35)

 

У своїй хаті – своя правда

СМК собор - Новини

«Всяке царство, яке розділиться саме в собі, запустіє;
і всяке місто чи дім, який розділився сам в собі, не встоїть»
(Мф. 12:25).



Розділення Українського Православ’я — одна з найхворобливіших проблем і без того хворого українського суспільства. «Оглядач» звернувся до прес-секретаря Київського Патріархату, єпископа Євстратія (Зорі) з проханням прояснити для читачів положення, яке склалося в Українському Православ’ї.

- Владико, нещодавно, під час візиту до Москви, Вселенський патріарх Варфоломій закликав українських православних до єднання із «канонічною Церквою», назвавши українські православні конфесії «схизматами». З історичного досвіду українські православні знають, що подібні заяви церковних діячів можуть мати наслідком порушення громадянського миру в країні і навіть релігійні гоніння, хоча у XXI столітті таке собі уявити важко. Як Київський Патріархат оцінює можливі наслідки таких заяв для українського суспільства і українського православ’я?


- Україні, як молодій державі, не вистачає досвіду надання тверезих оцінок заявам державних, громадських і релігійних діячів. Ми тривалий час були бездержавним народом, і сьогодні у нашому суспільстві панує певний комплекс меншовартості, який змушує нас час від часу оглядатися на чужу позицію. На моє глибоке переконання, Україна повинна навчитися цінувати сама себе. Ми маємо величезну територію, ми маємо величну і древню історію, глибоку і яскраву культуру, і так само глибоко вкорінену християнську традицію, якій уже понад 1000 років. Наша тимчасова економічна слабкість не є приводом шукати у Європі чи у Росії вчителів, які навчать нас жити краще.

Останнє оновлення (Середа, 07 липня 2010, 20:08)

 
ЗАПРОШУЄМО
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ