Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Тихими вулицями Єрусалиму апостол Фома пробирається до дому, в якому перебували решта апостолів. Він іде досить обережно, оглядаючись. Те що він переживав в останні дні ніхто з апостолів не міг зрозуміти. Спокій апостола зворушила остання подія, яка відбулась на зібранні апостолів.

«Не йму віри, поки я не побачу Владики, не побачу Його боку, звідки випливла кров, вода – хрещення, поки не побачу рани, яка вилікувала людину з великої рани – гріха, поки не переконаюся, що не був це лише дух, але мав тіло і кості!».

13 квітня 2018 року, у Світлу п’ятницю, Церкви Христова вшановує ікону Божої Матері «Живоносне джерело». У цей день єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій відвідав з архіпастирським візитом громаду Свято-Покровської парафії м. Житомира, що знаходиться по вулиці Червоний провулок.

Архіпастирські передвеликодні візити у країни Європейського Союзу з метою поглиблення діяльності парафій, які увійшли у створений 13 травня 2017 року Європейський Екзархат Української Православної Церкви Київського Патріархату, звершив Високопреосвященний Іларіон (у миру Дмитро Іванович Процик) – архієпископ Рівненський і Острозький, виконуючий обов’язки Екзарха Європи, голова Синодального управління зовнішніх церковних зв’язків УПЦ КП.

Однією з найбільших небезпек т.зв. загальної Сповіді, а також неуважної, поверхневої приватної Сповіді є те, що священик (духівник) не може в повній мірі справедливо дати оцінку внутрішнього стану каянника. Це означає, що на практиці духівники часто допускають до св.Чаші переконливу більшість людей, які приходять до нього, не розібравшись в справжньому внутрішньому налаштуванні людини. Із помилкового страху виявитися «нечемним» чи налаштувати проти себе вірян, чимало священиків ігнорують або легковажать своїм правом забороняти людям причащатися. А це, нагадаю, складає важливий елемент духовного лікування людини.

Цей пост буквально змусила написати мене побачена в Інстаграмі фотографія. Там невідомий мені автор (чи може й відомий – не пам’ятаю) зазнимкував велику купу ковбаси та шинки з підписом: «Пасха! Христос Воскрес!». Як православний священик, я  дуже не хочу, щоб наше свято асоціювалось у людей винятково з ковбасою та обжерством. Це ще гірше, ніж з кролями, зайцями чи яйцями. Великдень – це взагалі не про ваш шлунок.У Велику Суботу, коли я вже кропив принесені харчі, то кажучи проповідь і вітаючи людей, у кінці зупинявся й показував пальцем на кошики  кажучи: ви думаєте, що Пасха це те, що ви там принесли? А це не так. Пасха це ось – і далі я показував пальцем на Плащаницю, гріб Спасителя покладений в центр храму…

10 квітня 2018 року в Житомирі відбувся перший молитовний сніданок за участі представників духовенства, політиків, підприємців, депутатів та почесних гостей. У заході взяли участь єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій та настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Житомира протоієрей Богдан Бойко та секретар Житомирської єпархії протоієрей Павло Ядчишин.

З апостольських часів свято християнської Пасхи продовжується сім днів, тобто весь тиждень, від власне Великодня до Неділі Фоми, або Антипасхи. Цей тиждень називається “Світла Пасхальна Седмиця”. Кожен день тижня теж називається світлим – Світлий Понеділок, Світлий вівторок і т. Д., А останній день – Світла Субота.

9 квітня 2018 року, у Світлий понеділок, єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій очолив Божественну літургію у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира. За богослужінням владиці співслужили настоятель храму митрофорний протоієрей Богдан Бойко та соборне духовенство.

8 квітня 2018 у Житомирі, на вул. Михайлівській, відбувся святковий концерт присвячений святу Воскресіння Христового. У святкуваннях взяв участь з настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Житомира митрофорний протоієрей Богдан бойко із священнослутелями храму на чолі з єпископом Житомирським і Овруцьким Паїсієм.

Хто побожний і боголюбивий, — нехай утішиться з цього величного і світлого свята. Хто розумний слуга, — нехай весело ввійде в радість Господа свого. Хто потрудився постом, нехай отримає нагороду тепер. Хто від ранньої години став до праці, нехай одержить сьогодні справедливу плату. Хто по дев'ятій годині прийшов, нехай святкує з подякою. Хто по дванадцятій годині прибув, нехай не тривожиться, бо втрати ні в чому не матиме він. А хто не встиг і на третю годину, нехай приступить без вагання. І хто прибув лише на п'яту годину, нехай не боїться спізнення. Бо — Милосердний Владика. Він приймає останнього, як і першого. Він заспокоює однаково, чи хто спізнився, чи хто працює від ранку. І останнього милує; і про першого дбає; і тому дає, і цього обдаровує. І діла Він приймає, і наміри вітає; і зроблене шанує, і думку Він хвалить.