Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Страсною седмицею, або Страсним тижнем називається останній тиждень перед Великоднем, присвячений спогадам про останні дні земного життя Спасителя, про Його страждання, розп'яття, хресну смерть, поховання.

Свято Православна церква розпочала Шостий тиждень Великого посту, який готує віруючих до гідної зустрічі великого двунадесятого свята Православної Церкви - Входу Господнього в Єрусалим.

Це свято також називається: Вербна неділя або Квітконосний тиждень.

Свята Українська Православна Церква святкує перехідне двунадесяте свято - Вхід Господній до Єрусалиму. Це одне із головних християнських свят, у які ми згадуємо ключові події новозавітної історії. Важливо, що цю подію описують всі чотири євангелісти.

Відзначається цей день в неділю, що передує Великодню і слідує відразу за Лазаревою суботою.

21 квітня 2019 року, у неділю перед Страсною седмицею Церква Христова велично відзначає свято Входу Господнього в Єрусалим. Це торжество відноситься до числа найбільших двунадесятих свят.

У Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира відбулись святкові богослужіння.

У неділю перед Страсною седмицею Церква Христова відзначає свято Входу Господнього в Єрусалим.

Напередодні, у суботу ввечері 20 квітня 2019 року, у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира відбулось святкове Всенічне бдіння.

Свята Православна церква розпочала останню седмицю Великого посту - Страсний тиждень. Це - час, що передує Великодню і розпочинається відразу після Вербної неділі. Усі дні його присвячені спогадам про останні події в житті Ісуса, яким надається велике значення: дискусії Христа в Храмі Єрусалиму з членами синедріону, Тайна Вечеря та Страсті Господні. Кожен день тижня називається Великим.

Чому Вхід Господній у Єрусалим називають Вербною неділею? Звідки взялася традиція освячувати верби у цей день? У чому сенс цього свята? Розповідає священик Сергій Круглов.

- Давайте почнемо розмову з пояснення традиції: звідки взялася верба, і чому саме вона? Що вона символізує?

- Звичайно, в контексті цього свята - Вербної неділі, Входу Господнього в Єрусалим - верба символізує дуже багато чого. Але, як завжди, народ не може жити тільки символом, він прив'язує до нього конкретні реалії.

14 квітня 2019 року, у неділю п'яту Великого посту, настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору м.Житомир звершив Велику вечірню з чином Пасії.

Настоятель собору, протоієрей Богдан Бойко прочитав четверте страсне Євангеліє від святого апостола і євангеліста Іоанна (18-19 гл.).

В суботу на п'ятому тижні Великого посту свята Церква урочисто виголошує молебний спів акафісту, або подячної похвали Пресвятої Богородиці.

Це свято встановлене в IX столітті за неодноразове позбавлення Константинополя поміччю і заступництвом Пресвятої Богородиці від нашестя ворогів. За імператора Іраклія, коли Патріарх Сергій, носячи на руках своїх ікону Пресвятої Богородиці по міських стінах, благав Господа про захист від перських і скіфських військ, що облягали Константинополь, тоді народ шукав захисту в храмах Божих, день і ніч благаючи Старанну Заступницю врятувати своє місто.

В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа.

Сьогодні ми згадуємо святу Марію Єгипетську, від якої можемо багато навчитися тому, що нам потрібно. Вона була всім відомою грішницею, предметом спокуси і зваблення. Як вона стала грішницею - ми не знаємо: чи переважало в ній самій зло? чи була вона спокушена, чи піддалася насильству? Як вона стала блудницею ми ніколи не дізнаємося. Але ми знаємо достовірно це: якось вона прийшла в храм Божої Матері, Яка є образом досконалої цілісності та цнотливості, і раптом відчула, що не може увійти в нього. Не варто уявляти, ніби чудесна сила не давала їй переступити поріг; сила ця була, ймовірно, - напевно! - В ній самій. Вона відчула, що ця область дуже свята, щоб вона посміла ввійти в Її присутність, стояти всередині храму.