Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Наближалося свято єврейської П'ятдесятниці, і учні Христові повернулись з Галилеї в Єрусалим. На сороковий день після Воскресіння Ісуса Христа вони зібралися в одному домі. Ісус Христос явився їм і розмовляв з ними, кажучи: "Так написано і так належало постраждати Христові і воскреснути з мертвих на третій день; і щоб проповідувалося в ім'я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами, починаючи від Єрусалима. Ви ж є свідками цього. Ідіть по всьому світові і проповідуйте Євангеліє (вчення Христове) всьому творінню. Хто увірує й охреститься, буде спасенний. Тих, хто увірував, супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами; братимуть змій, і якщо смертоносне щось вип'ють, не зашкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові".

15 сiчня Свята Православна Церква святкує пам’ять преподобного Серафима Саровського.

Преподобний Серафим Саровський, чудотворець, народився 19 липня 1759, в благочестивій купецької сім'ї з міста Курська. До постригу він носив ім’я Прохор. Вже з самого дитинства його життя було відзначене знаменнями милості Божої. Ще в юному віці,  він з необережності впав з дзвіниці храму, але залишився неушкодженим. Потім, будучи отроком, він тяжко захворів, однак Богородиця з’явилася його матері і пообіцяла,  що він буде зцілений і коли його приклали до Курської ікони Божої Матері Знамення, він швидко одужав.

Свято Христового Різдва належить до найбільших празників нашого церковного року. Тож свята Церква, маючи на увазі велич і значення цього празника, з року в рік готує своїх вірних до зустрічі з нашим Спасителем молитвою і постом. Цій меті служить Різдвяний піст і передсвяткові богослужіння в день Навечір’я Різдва.

Що ближче до Христового Різдва, то щораз частіше у стихирах, канонах та тропарях наших богослужб говориться про вифлеємські ясла, де має спочити Божий Син, про Його Пресвяту Матір Марію, святого Йосифа Обручника, про вертеп, звізду, ангелів, пастухів і царів.

13 грудня (30 листопада) Святий апостол Андрій Первозванний першим з апостолів пішов за Христом, а потім привів до нього свого рідного брата святого апостола Петра (Ін. 1, 35-42). З юності майбутній апостол, який був родом з Вифсаїди, всією душею звернувся до Бога. Він не одружився і разом зі своїм братом займався рибальством. Коли над Ізраїлем прогримів глас святого пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна, святий Андрій став його найближчим учнем. Святий Іоанн Хреститель сам направив двох своїх учнів, майбутніх апостолів Андрія Первозванного і Іоанна Богослова, до Христа, вказавши, що Він є Агнець Божий. Після Зішестя Святого Духа на апостолів, святий Андрій вирушив з проповіддю Слова Божого у східні країни. Пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, дійшов до Дунаю, пройшов побережжя Чорного моря, Крим, Причорномор'я і по Дніпру піднявся до місця, де стоїть тепер місто Київ. Тут він зупинявся на Київських горах на ночівлю. Вставши вранці, він сказав тим що були з ним: "Бачите ви гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде місто велике, і Бог поставить багато церков". Апостол піднявся на гори, благословив їх і поставив хрест. Помолившись, він піднявся ще вище по Дніпру і дійшов до поселень слов'ян, де був заснований Новгород. Звідси апостол пройшов через землі варягів до Риму, для проповіді, і знову повернувся у Фракію, де в невеликому селищі Візантії, майбутньому могутньому Константинополі, заснував християнську Церкву.

Святе Євангеліє нічого не говорить нам про подію введення в храм. Основою цього свята, як і свята Різдва й Успення Божої Матері, є традиція Церкви й апокрифічні книги, передусім Протоєвангеліє Якова і Псевдоєвангеліє Матфея "Про Різдво Пречистої Діви Марії". Звідси довідуємося, що батьки Пречистої Діви Марії святі Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що, як у них з'явиться дитина, то віддадуть її на службу Богові у храм  Єрусалимаський. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм донечку. І коли їй було три роки, то батьки привели її до храму.