Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

У Великий четвер згадуються чотири важливі події з життя Спасителя: Тайна вечеря, на якій Господь встановив таїнство Святої Євхаристії – Причастя Його Тіла і Крові; вмивання ніг ученикам на знак глибокого смирення і любові до них, а також як повчання всім християнам не шукати влади один над одним, а слугувати один одному; молитва в саду Гефсиманському; і врешті видання Ісуса Христа Іудою на неправедне судилище.

У Велику середу Свята Православна Церква України згадує події, які передували страті Ісуса – зраду його учня і каяття грішниці Марії Магдалини. Цей день подає нам два протилежні образи – любові та відданості, з одного боку, та зради – з іншого. Перший образ розкриває жінка-грішниця, яка підійшла до Христа з посудиною дорогоцінного мира і возлила його на Господа. За східним звичаєм, такий знак уваги робили лише найбільш шанованим людям. Це був безкорисливий вчинок любові і каяття, і тому Господь прийняв її жертву.

У Великий вівторок Господь вчить нас через притчи. Одна з них розповідає про мудрих і нерозумних дів, що очікували на прихід Жениха. Господь застерігає брати приклад з розсудливих дів, що приготували достатньо олії для очікування, і їхні світильники, зрештою, не згасли, коли Жених прийшов пізно вночі. Основна думка цієї притчі закарбована в словах Христа: «Пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде!».

Розпочався тиждень Христових страждань, які зрештою приведуть Його до Воскресіння і нашого життя вічного у Царстві Божому!

Кожен день цього тижня має важливе значення, адже ми згадуємо останні дні земного життя Спасителя нашого Ісуса Христа: Його страждання на Хресті, розп’яття, смерть та похорон. Унікальність цих днів настільки значна, що кожен день в церковній традиції називається святим та великим і розпочинається він з Великого понеділка.

Щороку, 22 березня, Свята Православна Церква вшановує пам'ять 40-а мучеників, що в Севастійському озері були замучені.

Воїни були родом з Каппадокії (нині на території Туреччини) у складі римського війська, що стояло у місті Севастії. Воєначальник Агрікола зажадав від них жертву язичницьким богам. Після відмови римські воїни увечері роздягнули воїнів і поставили у вкрите кригою озеро. На березі в той час постійно розігрівали лазню для тих, хто відступництвом захотів би врятувати своє життя.

У третю неділю Великого посту, ми по-особливому вшановуємо святий Господній хрест. Звідси й назва цієї неділі — Хрестопо­клонна.

Ми намагаємося усвідомити глибину Божої любові, через спомини страждань, на які Ісус Христос пішов задля нашого спасіння. Але це також і неділя, яка вчить нас гідно нести свій життєвий хрест.

Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця.

Дата була обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році  з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону на захист нашої держави.

Нині добровольцем став увесь Український народ. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою перемоги.

І сьогодні, дорогі брати і сестри, ми закликаємо підносити всі наші молитви до Господа нашого Ісуса Христа, благаючи Спасителя про захист для наших Героїв, які самовіддано стали тим щитом, який береже Україну від російської навали зла!

Підписуйтесь на наші канали і слідкуйте за актуальними новинами!:

YouTube, Facebook, Instagram, Telegram.

©Пресслужба Свято-Михайлівського кафедрального собору м.Житомир

Борітеся – поборете!

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

209 років минає з дня, коли 9 березня у 1814 році з’явився на світ визначний поет, класик української літератури, мислитель і художник Тарас Григорович Шевченко.

Народився Кобзар у селі Моринці на Черкащині в родині кріпаків. Він рано осиротів та десять років свого життя провів у засланні. А за все своє життя Шевченко пробув в Україні лише 15 років, проте найбільше любив Батьківщину, присвячуючи їй свою творчість.

Його творчість, його незламний дух, що проглядається в кожному рядку пронизаної стражданням та прагненням до свободи поезії, з самого дитинства вчить українців по-справжньому любити країну.

Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем’я люте,

В остатню, тяжкую мінуту

За неї Господа моліть.

Підписуйтесь на наші канали і слідкуйте за актуальними новинами!:

YouTube, Facebook, Instagram, Telegram.

©Пресслужба Свято-Михайлівського кафедрального собору м.Житомир

Одна з характерних особливостей богослужінь періоду Великого посту, є читання Великого покаянного канону святителя Андрія Критського.

Згідно уставу Православної Церкви цей канон прочитується частинами на великому повечір’ї з понеділка до четверга першої седмиці Великого посту.

28 лютого 2023 року, у вівторок ввечері під час Великого повечір’я, у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира настоятель храму протоієрей Богдан Бойко, звершив читання другої частини Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. За богослужінням настоятелю співслужило соборне духовенство.

Свята Православна Церква постановила в останню неділю перед Великим постом згадувати гріхопадіння первозданного Адама та вигнання його з раю. У цей недільний день Церква символічно ставить нас перед воротами раю, згадуючи день, коли Адам і Єва – перші люди – були вигнані з едемського саду. Втративши рай, вони взнали й приниженість людського єства, тому що гріхопадіння порушило людську цілісність.

Також четверта підготовча неділя до Великого посту називається Сиропусною, бо нею закінчується споживання сиру, масла та яєць. На літургії читається Євангеліє (Мф.6,14–21) про прощення образ ближнім, без чого ми не можемо одержати відпущення гріхів від Отця Небесного. Відповідно до цього Євангельського читання християни мають благочестивий звичай просити у цей день одне в одного прощення гріхів, свідомих і несвідомих, і робити усе, аби примиритися з ворогуючими. Тому цю неділю прийнято називати Прощеною неділею, після якої і настає Великий піст.

Підписуйтесь на наші канали і слідкуйте за актуальними новинами!:

YouTube, Facebook, Instagram, Telegram.

©Пресслужба Свято-Михайлівського кафедрального собору м.Житомир