feed-image
Українська

Великдень і освячення пасок

СМК собор - Новини

Багато людей приходять на Великдень до церкви з метою посвятити паску. Для більшості з них ця мета є, на жаль, єдиною причиною відвідин церкви цього дня. Цього року епідемія коронавірусу поставила перед нами виклик, який допоможе по-новому поглянути на речі, до яких ми аж занадто звикли.

По-перше: Великдень, Пасха - це є найбільше свято християнської Церкви, коли святкуємо воскресіння Сина Божого. Воскресіння Ісуса Христа є "наріжним каменем" нашої віри, тобто таким фактом, без якого розпадається вся будівля. Якщо ми, наприклад, не віримо у реальність воскресіння людського тіла Ісуса з Назарету - тоді ми не можемо бути християнами.

Друге. Воскресіння Ісуса Христа конче необхідно для нашого спасіння. Річ у тім, що Христос не тільки переміг смерть у Своєму тілі, а, оскільки Він є єдиносущний з усіма нами по людській природі, Його воскресіння має критично важливе значення для кожного. Ісус воскрес, щоби всім нам дати можливість воскресіння і життя вічного. Мета християнської надії на Бога - не вічне блаженне посмертне життя душі на небесах, а тілесне воскресіння і вічне радісне життя на "оновленій землі" в Божому Царстві. Посмертне життя душі - тимчасовий стан, де ще відсутня повнота життя. Ми чекаємо воскресіння мертвих і життя будучого віку. Наші воскреслі тіла будуть такі, як у Христа - тобто це те саме тіло, але не таке саме; воно є преображеним, оновленим, воно вже непідвладне тлінню і смерті. Христа називаємо "новим Адамом", "первістком з померлих". Як через гріх перших людей смерть увійшла в людський світ, так через смерть і воскресіння нового Адама - Христа - смерть подолана для всього людства.

Третє. Саме цю перемогу Боголюдини Ісуса Христа над смертю ми святкуємо у Великдень. Перемогу, яка критично важлива для нас, без якої ми не можемо перемогти. На Великдень ми збираємося до Церкви, щоби прославити за це Бога, подякувати Йому, та об'єднатися усім у єдине Тіло Христове через участь у таїнстві Причастя. І не тільки на самий Великдень, а впродовж усього Світлого (пасхального) тижня церковні канони приписують щодня причащатися усім вірним християнам.

Причастя не робить нас святими автоматично. Господь ділиться з нами Своїм життям через споживання Його Тіла і Крові, щоби ми мали підтримку для чистого і правдивого життя. Цього не досягти без власних зусиль. Християни мають бути кращою частиною суспільства.

Четверте. Освячення великодніх кошиків з пасками, яйцями та усім іншим є, власне, не освяченням, а благословенням. Це вже не є таїнство, це - благословення трапези після служби. Власне, це є молитва перед їжею, як це буває перед кожною трапезою. Чин благословення м'яса, сиру, яєць та пасок не передбачає окроплення кошиків св.водою. Трапеза благословляється через молитву. Окроплення св.водою увійшло в практику в нашій традиції, а у греків цього немає. Тому цілком можливо помолитися і благословити кошики й дистанційно, за допомогою трансляції.

І останнє. Умови карантину накладають обмеження на можливість зібрання і фізичної присутності на богослужінні та участі в причащанні. Це нам привід замислитися: а чи розуміємо ми, що відбувається за літургією, на якій ми зазвичай присутні, але не кожного разу причащалися? І коли карантин закінчиться, і ми знову матимемо змогу збиратися разом як Церква, як християнська громада, чи буде в нас не просто бажання, а голод і спрага щодо Причастя? І ще, може Господь хоче побачити в нас не тільки спрагу, а й рішучість - відкласти діла темряви і жити як діти світла? Якщо змінимося так, то знову буде у нас можливість збиратися і причащатися.

Підписуйтесь на наші канали і слідкуйте за актуальними новинами!:

YouTube, Facebook, Instagram, Telegram.

Прес-служба Свято-Михайлівського кафедрального собору м.Житомира

за матеріалами: Andriy Dudchenko

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ЗНАЙТИ