feed-image
Українська

Звернення до Президента України з приводу передачі Хресто-Воздвиженського храму Російській Церкві

СМК собор - Новини

Ми, представники Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Житомира, а саме громада Свято-Михайлівського кафедрального собору та всі, кому не байдужа доля Українського Православ’я, звертаємось до Вас як до обраного народом Президента нашої країни стосовно останньої події, пов'язаної з передачею Хресто-Воздвиженського храму Російській Церкві.

Нагадаємо, що цей храм у візантійському стилі будувався на Замковій горі з 1807 по 1900 рр. за рахунок Священного Синоду РПЦ та церков міста. На будівництво було виділено 62 890 руб. Синодом (розпорядчим органом) РПЦ із коштів, що надійшли від церков України (з 1686 року церкви України були приєднані до Церкви Росії), а також 3000 руб. від церков Житомира. Просимо врахувати, що в складі РПЦ в той час знаходилась Українська Православна Церква включена туди після часів Богдана Хмельницького, тобто ця церква будувалась практично українцями та їхньою Церквою. 22 січня 1919 р. церковне майно було оголошено церковною власністю і згідно договору ця церква була передана в користування православній громаді.

 

З 1921 р. в ній діяла українська церковна громада до закриття цієї церкви в 1930р. Під час німецької окупації в Хресто-Воздвиженській церкві молилась українська церковна громада на відміну російської в Преображенському соборі.

Українські церкви на Житомирщині очолював єпископ Григорій (Огійчук), єпископ Житомирський та Вінницький про що писала газета "Голос Волині" від 09 липня 1943 р. При повернені радянської влади в Житомир у 1944р. було запропоновано громаді перейти в Російську Православну Церкву, але громада відмовилась. Тоді за письмовою згодою архімандрита Модеста (Обертовича) Російської Православної Церкви, який був священнослужителем Преображенського собору, церкву було закрито через те, що російської громади не існувало в Хресто-Воздвиженській Церкві.

В радянський час церква використовувалась під склад, а коли необхідно було звільнити костьол Яна з Дуклі від музею природи, то в 1991р. музей було перенесено в Хресто-Воздвиженську церкву, а костьол Яна з Дуклі повернуто католицьким віруючим.

Громада Хресто-Воздвиженської церкви Української Православної Церкви Київського Патріархату була зареєстрована обласною держадміністрацією 19 серпня 1991 р. свідоцтво №5 і довгий час проводила богослужіння під стінами цієї церкви. 1 серпня 2002 р. настоятель Преображенського собору Степан Пиріг привів до Хресто-Воздвиженської церкви групу людей та кілька священиків, які побили наших віруючих. Про це була проведена пресконференція  в обласній адміністрації, показували сюжет по телебаченню, подали звернення до влади. По взаємній домовленості кримінальна справа була відкрита, а потім закрита на основі того, що церква буде передана тим віруючим, які під нею молилися. Одночасно в УМВС в Житомирській області направлено застереження як Московській так  і  Українській Церкві про припинення та недопущення зібрань і молінь під Хресто-Воздвиженською церквою.

З літа 2008 р. Московський Патріархат порушив це застереження і почав зібрання і моління під  Хресто-Воздвиженською церквою. Церква ця є українська, будована українським народом і останньою в ній молилися українська церковна громада, тому вона не може належати Московському Патріархату.

7 вересня 2011 року в місті Житомирі було проведено «круглий стіл» на тему «Релігійний мир в Житомирі». Учасниками заходу були представники громадських та релігійних громад міста та області. Одним з питань, що були порушені, було питання про передачу відділу природи краєзнавчого музею Житомирській єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату. В результаті обговорення визначено, що Українська Православна Церква Московського Патріархату не є українською, позаяк богослужіння проходять іноземною мовою, керівні органи цієї Церкви знаходяться за кордоном в м. Москва (РФ). Разом з тим, абсолютна більшість існуючих в м. Житомирі приміщень православних храмів перебувають у власності УПЦ Московського Патріархату: Преображенський собор, Покровська Церква на Подолі, Яківська на Руському кладовищі, Крошенська Покровська та на Смолянському  кладовищі. У той самий час УПЦ КП має лише одну типову церкву, яка в неділі та свята не вміщає всіх людей. Священики вимушені проводити богослужіння в декілька змін з причини неможливості храму вмістити всіх парафіян. Ця статистика свідчить про дискримінацію українців на Україні. Така ситуація суперечить ст. 35 Конституції України, яка гарантує громадянам України свободу віросповідання та безперешкодне відправлення релігійних обрядів.

Свобода совісті громадянам України гарантована Конституцією України. "Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність".

8 вересня 2011 року священики і парафіяни Української Православної Церкви Київського Патріархату провели мітинг під стінами ОДА.  Священики провели там молебень і передали голові Облради звернення з вимогою повернути Українській Православній Церкві КП Хресто-Воздвиженський храм.  Та все ж таки  рішенням шостої сесії VІ скликання від 08.09.11 № 246 було вирішено передати у власність Житомирської  єпархії Української Православної Церкви (МП) будівлю Хресто-Воздвиженської церкви, хоча у документі рішення про Московський Патріархат ні слова. Люди з радістю приходять і стверджують, що храм переданий Українській Церкві, не знаючи те, що їх в черговий раз обманули.

Сьогоднішня влада в будь-який спосіб намагається уникати зустрічей з нашим Владикою, а численні письмові звернення залишаються без відповіді. Своїми діями нинішня влада відверто показує, в чиїх інтересах вона працює.

Основна засада Української держави полягає в тому, що в самостійній державі має бути й самостійна Церква. Ніякий уряд, що розуміє свої державні обов'язки, не може погодитись з тим, щоб осередок церковної влади перебував в іншій державі. Незалежність Української Церкви – це не лише церковна, а й національно – державна проблема. Ми не можемо бути спокійними, коли чуємо, як наша рідна мова, до того ж державна, трактується Церквою Московського Патріархату як «уличная, площадью рожденная речь».

Тому ми сьогодні звертаємось до Вас і надіємось на Вашу допомогу у вирішені цієї проблеми, яка є на даний час по відношенню до нашої Церкви. Просимо всі інституції влади посприяти поверненню Хресто-Воздвиженської церкви віруючим Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Нехай Господь дає Вам розуму у прийняті правильних рішень.

Духовенство, громада Свято-Михайлівського кафедрального собору та всі, кому не байдужа доля Українського Православ’я, хто хоче бачити в Україні єдину Помісну Православну Церкву, хто не згідний з тим, що Україна — це «Малороссия», а Київ — «южная столица русского православия».

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ