Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Дорогі брати і сестри, велика родина Православної Церкви України та вся українська громадо!

Сьогодні Великий четвер, який в народі називають чистим. Історичне значення нинішніх подій для звільнення українського православ’я від ярма «русского міра» спонукає мене саме сьогодні звернутися до всіх вас.

Завдяки підтримці переважної більшості українського суспільства та рішучим крокам нашої держави таке звільнення успішно триває. Саме тому супротивники, як видно, використовують фальшиві аргументи та інші брудні засоби, щоби перешкодити цьому.

Блаженніший митрополит Київський і всієї України Епіфаній (світське ім’я – Думенко Сергій Петрович, народився 3 лютого 1979 року в селі Волково Іванівського району Одеської області) – Предстоятель Православної Церкви України.

Священнослужіння

21 грудня 2007 року пострижений у чернецтво з іменем Епіфаній (на честь святителя Епіфанія Кіпрського) у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі міста Києва. Постриг здійснив архієпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій (Рудюк).

6 січня 2008 року рукополокладений у сан ієродиякона у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі міста Києва. Хіротонію здійснив Святіший Патріарх Київський і всієї України Філарет.

20 січня 2008 року рукополокладений у сан ієромонаха у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі міста Києва. Хіротонію здійснив Святіший Патріарх Київський і всієї України Філарет.

16 березня 2008 року піднесений до сану архімандрита.

21 жовтня 2009 року обраний на єпископа Вишгородського, вікарія Київської єпархії.

15 листопада 2009 року рукополокладений у сан єпископа у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі міста Києва. Хіротонію здійснили Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, митрополит Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Димитрій (Рудюк), архієпископ Білоцерківський Олександр (Решетняк), архієпископ Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич), єпископ Харківський і Богодухівський Лаврентій (Мигович), єпископ Вінницький і Брацлавський Онуфрій (Хаврук), єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон (Процик), єпископ Васильківський Євстратій (Зоря).

23 січня 2012 року піднесений до сану архієпископа.

28 червня 2013 року піднесений до сану митрополита.

Освіта

У 1996 році закінчив Старожадівську середню школу І – ІІІ ступенів Сторожинецького району Чернівецької області.

У 1999 році закінчив Київську духовну семінарію, а в 2003 році – Київську духовну академію.

У 2006 – 2007 роках навчався на філософському факультеті в Афінському національному університеті (Греція).

Наукові ступені

Кандидат наук із богослів’я (2003 р.), дисертація – «Формування церковно-канонічних збірників у донікейський період та їх характеристика».

Доктор наук із богослів’я (2012 р.) , дисертація – «Вчення Православної Церкви про спасіння в контексті неперервності святоотцівського передання».

Вчені звання

Доцент (2008 р.).

Професор (2013 р.).

Духовне служіння

В УПЦ Київського Патріархату:

Із 1 липня 2003 року по 31 грудня 2005 року – секретар-референт і прес-секретар Рівненського єпархіального управління, особистий секретар митрополита Рівненського і Острозького Даниїла (Чокалюка), викладач і старший помічник інспектора Рівненської духовної семінарії.

Із 2007 року по 2010 рік – викладач і завідувач кафедри філології Київської православної богословської академії.

Із 20 березня 2008 року – намісник Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря міста Києва.

Із 30 травня 2008 року по 27 липня 2010 року – керуючий справами Київської патріархії УПЦ Київського Патріархату.

Із 27 липня 2010 року – ректор Київської православної богословської академії.

Із 27 липня 2010 року – керуючий Переяслав-Хмельницькою єпархією.

Із 20 жовтня 2012 року – голова Синодального управління у справах духовної освіти.

Із 28 червня 2013 року по 15 грудня 2018 року – Патріарший намісник, перший постійний член Священного синоду УПЦ Київського Патріархату.

У Православній Церкві України:

15 грудня 2018 року на Об’єднавчому соборі обраний Предстоятелем Православної Церкви України з титулом Блаженніший митрополит Київський і всієї України.

6 січня 2019 року з рук Всесвятішого Вселенського Патріарха Варфоломія отримав Томос про автокефалію Православної Церкви України під час Божественної літургії в кафедральному соборі на честь святого Георгія Переможця на Фанарі, яка засвідчила євхаристійну єдність Української та Константинопольської Православних Церков.

Нагороди

Державні:

• орден «За заслуги» III ступеня (2008 р.);
• подяка Прем’єр-міністра України (2009 р.);
• почесна грамота Кабінету Міністрів України (2010 р.);
• орден «За заслуги» II ступеня (2015 р.);
• грамота Верховної Ради України (2017 р.).

Церковні:

• орден святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (2009 р.), ІІ ступеня (2016 р.), І ступеня (2018 р.);
• орден святого архістратига Божого Михаїла (2010 р.);
• орден святого хреста Чорногорської Православної Церкви (2011 р.);
• орден Христа Спасителя (2015 р.).