Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Страстний, або Великий четвер – один з особливих днів страстної седмиці. Про його особливість розповідає нам богослужіння цього дня. Зокрема утреня розпочинається з трепетного співу тропаря: «Коли славні ученики умиванням ніг на Вечері просвіщалися, тоді Юда злочестивий недугою грошолюбства засліплювався і беззаконним суддям Тебе, Праведного Суддю, продав. Глянь, скарбів ревнителю, на того, що через них повісився. Тікай від тієї ненаситної душі, що на Вчителя так наважилася. Милосердний до всіх Господи, слава Тобі». Він свідчить нам про те, що злий задум Іудиної зради сьогодні втілюється в життя.

Проте, варто звернути на інший момент цього дня – на «Тайну вечерю». Ця подія дуже важлива для кожного сучасного християнина, адже під час неї відбулась перша Божественна Літургія, яку звершив сам Ісус Христос. Сьогодні ми стаємо свідками першої Євхаристії (з грец. - подяка). Ми маємо можливість разом з учениками та Спасителем перенестись до Сіонської горниці та стати безпосередніми світками цього дійства. І тим самим ми виконуємо заповідь Христову: «Це чиніть на спомин про мене, доки існуватиме світ»(Лк. 22: 19).

Божественна Літургія служиться в Церкві дуже часто, але сьогоднішнє богослужіння особливе. Під час неї ми переносимось на дві тисячі років назад. Ми співаємо: «Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм».

Якщо і справді зазирнути до Сіонської горниці та стати свідками того, що там відбулось? Христос звершив першу Літургію виконуючи єврейську ритуальну Пасхальну вечерю. Складалась вона з кількох частин. На початку читалась молитва «Освячення»(єврейською - кітуш). Старійшина брав чашу з вином, благословляв її та всі учасники вечері пили з неї. Далі відбувалось омивання рук (Христос здійснив омивання ніг) і їли гіркі трави омочуючи їх у солону воду (це нагадувало про гірке життя євреїв у рабстві). Далі подававсь пасхальний агнець і інша чаша вина і розпочиналась друга частина трапези яка називається «Розповідь» (єврейською - хагада). Під час цього моменту, молодший член зібрання запитував про особливість цієї ночі у старійшини і він розповідав про вихід вибраного народу з Єгипту. Під час цієї частини трапези на столі лежали прісні хліби які нагадували про голод та скорботу євреїв у Єгипту. Далі співалися два псалми, які називалися хвалітні. Вони і сьогодні співаються на православному богослужінні під час полієлею. Далі споживався хліб та пасхальний агнець. Випивалася третя чаша, яка називалась благословення. Усе це за традицією звершив Спаситель, але говорив молитви під час трапези в яких акцент усього був перенесений на нього. Христос вклав новий зміст у старозавітні звичаї і тим самим звершив першу Літургію. Слова «Літургія» - означає спільна справа. Чия справа? Нас і Христа, адже кожну літургію звершую сам Господь. Про що свідчить початковий діалог диякона та священника перед Літургією: «Час правити Господу…». Тобто, прийшов час, призначена година діяти Богу, як говорить святий Миколай Кавасила. І усе це ми звершуємо сьогодні згідно заповіді Божественного Спасителя.

У Великий Четвер звершується Літургія святителя Василя Великого, яка поєднується з вечірнею на знак того, що Тайна Вечеря була звершена Господом саме увечері.

Варто, також, звернути увагу на особливості вечірнього богослужіння Четверга. Що правда це богослужіння відноситься до п’ятниці, але служиться в четвер увечері. На утренній, яка звершується увечері читаються дванадцять Страстних Євангелій. Під час цього богослужіння ми маємо змогу стати безпосередніми учасниками Спасительних страждань Господніх. Кожний з уривків Євангельського читання розповідає про страждання і смерть Спасителя:

1. Прощальна бесіда Спасителя з учнями і Його первосвященницька молитва за них: 2. Іоан. 13:31-38, 14-17, 1-26. 2.

2. Взяття Спасителя в саду Гефсиманському і страждання Його у первосвященика Анни: Іоан. 18:1-28.

3.  Страждання Спасителя у первосвященика Каяфи і зречення Петра: Мф. 26:57-75.

4. Страждання Господа на суді у Пилата: Іоан. 18:28-40, 19:1-16.

5.  Розпач Іуди, нові страждання Господа у Пилата і засудження Його на розп'яття: Мф. 27:3-32.

6.  Ведення Господа на Голгофу і Його хресні страждання: Мар. 15:16-32.

7. Продовження розповіді про хресні страждання Господа, чудові знамення, що супроводжували Його смерть: Мф. 27:34-54.

8. Молитва Спасителя на хресті за ворогів і каяття розсудливого розбійника: Лук. 23:32-49.

9. Слова Спасителя з хреста до Богородиці і апостола Іоанна і повторення оповіді про Його смерть і прободіння списом: Іоан. 19:25-37.

10.  Зняття тіла Господа з хреста: Мар. 15:43-47.

11.  Участь Никодима і Йосипа в похованні Спасителя: Іоан. 19:38-42.

12.   Варта і камінь біля гробу Спасителя: Мф. 27:62-66.

В Україні скалась благочестива традиція, коли під час читання Страстних Євангелій, люди стоять із запаленими свічками. Існує також звичай: після богослужіння не гасити цей вогонь, а нести додому, щоб над дверима випалити хрест - захист від сил зла.

Тому у цей день нам як істинним послідовникам Ісуса Христа потрібно зібратись на Господню трапезу і причаститись Тіла та Крові Спасителя. Але причастімось з чистим серцем і душею наслідуючи заповіді Господні для спасіння нашого.

Ієрей Іоан Сопронюк,

кандидат богословських наук,

клірик Свято-Михайлівського

кафедрального собору

м. Житомира