Українська

Як підготувати себе до Посту?

Душекорисні речі - Радимо прочитати

До нас знову наблизився благословенний час Великого посту в лоні Святої Православної Церкви. Цей період є особливим часом для покаяння, молитви, боротьби з гріхом та пристрастями. У православ’ї є давня традиція готувати своїх вірних до великих християнських свят. Ми  знаємо про пости перед, Різдвом Господа нашого Ісуса Христа, днем пам’яті апостолів Петра і Павла, Успінням Пресвятої Богородиці та Воскресінням Христовим. Усі вони є обов’язковими для християн та мають приносити не лише тілесну, але і духовну користь.  Хто як проведе цей піст, так і зможе пережити і відчути торжество і велич свята до якого ми готуємось.

Сьогодні багато людей не розуміють істиного значення посту і вважають, що це  відмова лише від певних продуктів харчування і, таким чином, сприймають його, як особливу дієту.  Проте, православний піст – це не тільки час, щоб менше їсти, пити чи відмовляти собі у розкошах або задоволенні, а також – це період для духовних вправ та очищення душі. Ми вже в найближчому часі всі увійдемо в період Великого Посту. Перед багатьма християнами постає питання: «Як підготуватись до цього періоду?».

Ми знаємо і зі Священного Писання (Бут. 2: 16) та слів святителів Іоана Золотоустого, Василія Великого та багатьох інших, що заповідь посту була дана людству ще при створенні світу. І про поради про підготовку до цього періоду варто звернутись саме до Святих Отців Церкви.

Святитель Василій Великий говорить нам  про користь посту для нашої душі. В першу чергу він звертає нашу увагу на те, що під час посту не варто звертати увагу на обмеження лише від їжі. Він у своїх працях сказав: «Не шукай користі тільки в самому стриманні від страв! Правдивий піст — це усунення гріхів. «Зніми кайдани неправди» (Іс. 58, 6). Прости ближньому образи... Ти не їси м'яса, але пожираєш брата. Стримуєшся від вина, але не покорюєш своєї зарозумілості... Гнів — це пияцтво душі, бо він її приголомшує, подібно як вино».

Варто також звернути увагу на поради святителя Григорія Палами, архієпископа Фессалонікійського, пам'ять якого ми вшановуємо у другу неділю Великого Посту. У своєму повчальному слові на піст подібно до інших Святих Отців Церкви звертає увагу на недостойний піст та згубний вплив гніву. Свт. Григорій також, говорить: «О, незрівняне ні з чим людинолюбство!  Тому що, цими словами Господь належним чином явив нам майбутній вирок на майбутньому суді і постанову Його, щоб ми здобули там кращий вирок і кращий спадок.  Бо тим, які…не заради Нього, ведуть благий образ життя, Він, звичайно, тоді скаже цими ж словами, які послідовно нині Він каже: «ви отримали вашу нагороду під час життя вашого»; як і Авраам сказав багатому: «прийняв ти блага твої в житті твоєму» (Лк.16: 25).  Але тим, які у вправі в чесноті мають на увазі виключно Його, Він говорить, що віддасть їм явно; воздасть їм благословення і спадщину, і радості, і в насолоду чисте і вічне; і, не бажаючи, щоб хтось позбувся цього, Він, Який хоче всіх привести до спасіння і до пізнання істини, нині являє, як я сказав, Свій неупереджений і незмінний вирок, показуючи, що синами Божими є тільки ті, які знехтували людську славу.  Саме тому, в одному з висловів, Він говорить про те і про інше: «Отець твій, що бачить тайне, воздасть тобі»… Господь говорить це для того, щоб не для погляду людей ми були видимі в молитві і пості, внаслідок чого від цього ніякої користі не буде: працю посту і молитви стійко витримаємо, а нагороду втратимо!»[4, с. 78]. Святитель також, говорить і про те, що піст за словами Спасителя не повинен бути лицермірним, як це було у фарисеїв: «Намастімо же єлеєм голову, каже, і вмиймо обличчя, тобто,  не потрібно піклуватися про те, щоб обличчя було бліде і не будьте неохайними і з сухою головою, оскільки це може вказати на наслідок накладеного на себе посту… і таким чином можна придбати похвалу від людей, бо так чинили фарисеї, постуючи.  Тому, й природно вони стали чужими для Христової Церкви і Господь суворо забороняє уподібнюватися їм.  Може бути, хто піднесено скаже, що тут під «головою» слід розуміти голову душі, тобто – розум, як начальницький, а під «обличчям» - уява, в якій зосереджуються враження, одержувані від почуттів, і нам, якщо ми правильно здійснюємо піст, слід помазати голову оливою, тобто,  наш розум зробити милостивим і наше обличчя - тобто  уяву, омити від ганебних і нечистих помислів і гніву і всього поганого, бо такого роду і, таким чином, здійснюється піст…»[4, с. 79]. Далі свт. Григорій вказує, подібно до інших Святих Отців, на піст старозавітніх праведників та демонструє тут древність посту, який тепер є в Христовій Церкві: «Так колись разом з трьома юнаками у Вавилоні, прикрашеними стриманістю й постом, посеред вогню можна було побачити і четвертого, який зберігає їх неушкодженими і чудесно зрошує їх.  Так Даниїлу, який вчиняє багатоденний піст, явився Ангел, наставляючи його і сповіщаючи йому майбутнє.  Так було і іншого разу, коли він молитвою і постом закрив пащі левам. Ангел через велику відстань переніс по повітрю пророка (Авакума)…  Так і в нас, тих які чинять разом тілесний і духовний піст і моляться, сприянням благих Ангелів, вогонь тілесної пристрасті буде погашений, і гнів - наче левиний - буде приборкано, і ми станемо учасниками пророчою їжі - в надії майбутніх благ і вірі та розумному спогляданні, і нам буде дано наступати на гаспида, і скорпіона, і на всю силу ворожу»[4, с. 79].

Окрім порад Святих Отців варто звертати увагу і на настанови Святої Церкви Христової, які ми можемо отримати під час богослужінь.  Адже за кожним богослужінням ми чуємо Святе Євангеліє. Так у підготовчі неділі до святого Великого Посту Церква навчає нас різних духовних вправ. У перший з цих воскресних днів нас навчають, на прикладі митаря та фарисея смиренню, у другу – покаянню. У третю неділю перед нами постала картина страшного суду, яка чекає на кожного і кожен в залежності від того чи живе згідно заповідей Христових, чи ні – отримає відповідну нагороду. У останню підготовчу неділю нам Церква нагадує про рай і те, що за порушення заповіді Посту людина була вигнана з нього. Ми отримує такі ж повчання і під час усього Посту.

Таким чином, ми бачимо, що Церква Христова і через Святих отців, і повчаннями під час богослужінь піклується про своїх вірних. Саме тому провести корисно Піст можливо лише живучи в лоні Церкви. Отже прислухаймось до всіх цих постанов та разом із преподобним Єфремом Сірином  промовмо: «Ось нині час сприятливий, ось нині день спасіння (2 Кор. 6, 2). Настав тепер час у який сприймаються благання й молитви. Царство Боже близько тепер до всякого, хто служить Богові у правді, тому що настали дні чистого посту для того, для тих хто дійсно в чистоті постить. Тож, улюблені, будемо дотримувати піст цей з ревністю і з чистим серцем; бо він солодкий і приємний для тих хто проживає дні свої свято. Цей святий піст використаймо на боротьбу з дияволом».

Ієрей Іоан Сопронюк, кандидат богословських наук,

клірик Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Житомира