Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Апостола Іоана Богослова, пам'ять якого ми святкуємо сьогодні, ще називають апостолом любові. Саме любов - центральна тема трьох його коротких, але яскравих послань. Відпочиньте на хвилинку від суєти і прочитайте хоча б кілька віршів з них.

1. Діти мої! Це пишу вам, щоб ви не грішили, а коли б хто згрішив, то ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника.  Він є очищення від гріхів наших, i не тільки від наших, але і від гріхів усього світу.  А що ми пізнали Його, розумі­ємо з того, що дотримуємось Його заповідей. Хто говорить: «Я пізнав Його», але заповідей Його не виконує, той неправдомовець i немає в ньому правди; а хто до­тримує слово Його, в тому істинно любов Божа здійснилася; з цього пізнаємо‚ що ми в Ньому. Хто говорить, що перебуває в Ньому, той повинен робити так, як Він робив. (1 Іоана 2:1-6)

2. Бачите, яку любов дав нам Отець, щоб нам називатися і бути дітьми Божими. Світ тому не знає нас, що не пізнав Його. Улюблені! Ми тепер діти Бо­жі, але ще не відкрилося, що будемо. (1 Іоана 3:1-2)

3. Любов пiзнали ми з того, що Вiн поклав за нас душу Свою: i ми повиннi класти душi свої за братiв.  А хто має достат­ки на свiтi, але, коли бачить брата свого в нуждi, зачиняє вiд нього своє серце, то як може перебувати в такому любов Божа? Дiти мої! Будемо любити не словом чи язиком, а дiлом i правдою.  (1 Іоана 3:16-18)

4. Улюбленi! Будемо любити один одного, бо любов вiд Бога, i кожен, хто любить, народжений вiд Бога i знає Бога. Хто не любить, той не пiзнав Бога, тому що Бог є любов. (1 Іоана 4:7-8)

5. Любов Божа до нас вiдкрилась у тому, що Бог послав у свiт Єдинородного Сина Свого, щоб ми жили через Hього.  У тому любов, що не ми полюбили Бога, а Вiн полюбив нас i послав Сина Свого на очищення від грiхів наших. Улюбленi! Якщо так полюбив нас Бог, то i ми повиннi любити один одного.  (1 Іоана 4:9-11)

6. I ми пiзнали любов, що має до нас Бог, i увiрували в неї. Бог є любов, i хто перебуває в любовi, перебуває в Бозi i Бог у ньому. (1 Іоана 4:16-18)

7.Хто каже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, той говорить неправду: бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить? I ми маємо вiд Hього таку заповiдь, щоб той, хто любить Бога, любив i брата свого. (1 Іоана 4:20-21)

8. I нинi благаю тебе, гос­подине, не як нову заповiдь пишу тобi, а як ту, що ми маємо вiд по­чатку, щоб ми любили один одного. Любов же полягає в тому, щоб ми жили за Його заповiдями. Це та заповiдь, яку ви чули вiд почат­ку, та щоб жили згiдно з нею. (2 Іоана 1:5-6)

9. Улюблений! Ти вiрно чиниш у тому, що робиш для братiв i для подорожніх. Вони засвiдчили пе­ред церквою про твою любов. Ти добре зробиш, коли випровадиш їх, як належить перед Богом,  бо вони заради iменi Його пiшли, не взявши нiчого вiд язичникiв.  От­же, ми повиннi приймати таких, щоб стати спiвпрацівниками iсти­ни. (3 Іоана 1:5-8)

10. Не любіть світу, ні того, що в свiтi: хто любить світ, у тому немає лю­бові Отчої.  Бо все, що в світі: по­хіть плотська, похіть очима i гордість житейська, не від Отця, а від світу цього.  I світ минає, i похіть його, а той, хто виконує волю Божу, перебуває повік. (1 Іоана 2:15-17)

Прес-служба Свято-Михайлівського кафедрального собору м.Житомира за матеріалами сайту pravmir.ru